LeLi&
Я не плохая, просто меня такой нарисовали
Ох... что только человек не нароет ночью сидя в интернете)))
В детстве любила сериал Sailor Moon)

Про файну гуцулку Усагі, яка була козачкою сейлор

Жила собі колись на Україні, у славному місті Токіо, файна гуцулка на ім'я Усагі. Не вірила вона у прикмети, не йняла віри, що чорні коти приносять нещастя - а дарма… Прийшла до неї колись чорна кішка на ім'я Луна та зробила Усагі козачкою на ім'я Сейлормун. І вдягла тоді дівчина, як справжня козачка, червоні чобітки та синю спідничку, замість стрічки на чоло - діадему, і стала вона битися з іродами-татарами....


Сильними були іроди, та Сейлормун - сильнішою, бо допомагали їй друзі. Пліч-о пліч з нею билися ще троє. І були це Такседо Маск, чорнявий козаченько у масці, і кохали вони з Сейлормун одне одного. А іншими двома були дівчата Сейлормарс та Сейлормеркурі. Сейлормарс звали Рей Хіно і мала вона, як справжня українка, довгу чорну косу, а Сейлормеркурі звали Амі Міцуно, і була вона найрозумнішою серед своїх одноліток.
Ось так билися вони учотирьох з ордами татар, а очолювали татар чотири генерали: Джедайт, Нефрит, Зойсайт та Кунсайт. Першим був Джедайт. Бився він з козачками та вирішив влаштувати їм пастку, але не такі прості українські дівчата. Загнали козачки ірода у свою ж пастку і утік він тоді до своєї королеви. Але не могла змиритися бусурменська королева з поразкою, як гаркнула на генерала, так той аж дух випустив, а на його місце призначили Нефрита. Усим Нефрит був до ладу, та чи не біда… закохався, так якби ж у бусурменку, а то у гуцулку на ім'я Нару Осаку. І вирішив він тоді покинути свій дім та допомагати козачкам, але не схотіли миритися з цим інші генерали, вбили Нефрита, в ніжки королеві вклонилися і самі стали головними. Почали тоді генерали шукати сім райдужних кристалів, а знаходилися вони у серцях українців, бувших колись татарами(емігрантів).Але на першому ж кристалі, ой лишенько, знайшли вони ще одну козачку, а ім'я їй було Макото Кіно. І була ця козачка Сейлор'юпітером, і мала вона силу богатирську, та й усім була файна. І ось, після усього, знайшлися сім кристалів та були п'ять з них у бусурменських генералів, один у козака Такседо і ще один у козачок сейлор. Але підступні генерали виміняли кристал козачок на життя гуцулки Нару, але мало було генералам і вирішили вони забрати кристал козака Такседо та дізнатися хто цей козак. Захопили вони козачок, напали на Такседо, зірвали з нього маску і кажуть, щоб віддав кристал. Побачив хлопець козачок, злякався, що продадуть їх у бусурменську неволю, та вирішив віддати кристал. Але нагодилася тут іще одна козачка - Сейлорвенера, звільнила подруг і не змогли бусурмени отримати останній кристал. Та не були б вони бусурменами, якби погодились з цим. Визвали вони Такседо на битву і сказали: "Хто переможе, той і отримає усі сім кристалів". І пішов Мамору, а саме так його звали, на битву. Але побачила Усагі, що хлопець поранений і ув'язалася за ним тихенько та з'явився тут Зойсайт і забрав їх у велику вежу. Обманув він Мамору, забрав собі останній кристал силою та хитрощами, а хлопця з дівчиною вбити намагався. Стала тоді Усагі Сейлормун, а Мамору - Такседо і дізналися вони хто є хто, бо до того часу не знали, та стало їх кохання ще сильнішим. Але підступні генерали намагалися вбити козачку Сейлормун, а натомість ледве не вбили козака Такседо. Побачила Сейлормун кров та як заверещала, аж вежа затряслася, а райдужні кристали стали одним срібним. І з'явилися на той вереск інші козачки сейлор, а ще, від таких нечуваних децибел, Мамору згадав, що він принц Ендіміон, а Усагі стала його коханою принцесою Сереніті. Бідного Зойсайта від цього як поплющило. Так він майже на місці і поздихав. А бусурменська королева Беріл забрала собі Ендіміона, бо була давно у нього закохана, а Кунсайту звеліла дізнатися хто такі козачки сейлор, відібрати у них срібний кристал та повбивати. Стерла королева усі спогади Ендіміона та відправила на допомогу останньому генералові. Та хоч щоб Мамору не робили, все одно він мав палке серце і не міг образити дівчат. А Усагі як побачила, що Беріл забрала собі її хлопця, так і сказала: "Якого дідька ти чіпляєшся до мого хлопця, свого треба мати", - і як дала вона своєму коханому срібним кристалом по макітрі так він усе і позгадував. Та підступна королева знову викрала хлопця. Як почула це Сейлормун, як визвірилася, так одним махом і генерала останнього вбила та гайда до королеви у гості. Але випустила Беріл на козачок п'ять найлютіших бусурменок. Загинули бусурменки, загинули козачки, одна Сейлормун лишилася. Прийшла вона до королеви, як побачила, що її хлопець знов усе забув, так бідолашну аж засмикало. Почала тоді дівчина лупцювати коханого, та так, що йому нічого не лишалося, як знову все згадати. Образилась тоді королева, та попросила допомоги у короля Металії, а був він таке велике цабе, що його навіть не бачив ніхто. Вбила Беріл Ендіміона, щоб той нікому не дістався і почала мірятися силою з Сейлормун. А та образилася і стала принцесою Сереніті. Поглянула на мертвих подруг та коханого, так одним махом усіх бусурменів і повбивала. А потім усі воскресли, повернули час до тоді, як ще не стали вони козачками, усе позабували, навіть що були знайомі, і жили собі приспівуючи як раніше...

luna-kitty.narod.ru/fanfiction/pro_fainu_gutsul...

Я еще долго успокоиться не могла ))):vict:

@темы: Записки, Позитив.. или Смех и только))